П`ятниця, 29.03.2024, 12:22Вітаю Вас Гість | RSS
Alter ego
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 73
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Здоров’язбереження як домінантний аспект освітньої діяльності навчального закладу


І.І.Швець

вчителька основ здоров’я

ЗОШ №2 м. Городок 

 

Здоров’язбереження як домінантний аспект освітньої діяльності навчального закладу

У статті піднімається одна із найважливіших проблем теорії та практики педагогічної освіти – збереження здоров’я учнів в процесі освітньої діяльності .

Ключові слова : здоров’я,  здоров’язбереження

Постановка проблеми.    

 «Без здоров'я і мудрість незавидна,   і  мистецтво бліде, 

і сила в’яне, і багатство без користі, і слово безсиле»

Герофіл  давньогрецький  лікар, один з

основоположників  Олександрійської медичної школи.

У системі цінностей, якими дорожить будь-­яка цивілізована нація, особливе місце відводиться здоров’ю людей. Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров’я завжди приділялася велика увага.

Здоров’я нації визначається насамперед станом здоров’я її дітей. Дані численних досліджень показують, що джерело виникнення відмінностей у здоров’ї дорослих треба шукати в їхньому дитинстві. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. [4] У сучасних умовах стан здоров’я дітей має неабияке значення, оскільки саме від стану здоров’я підростаючого покоління залежить розвиток суспільства у майбутньому. Результати різноманітних досліджень свідчать про наявну тенденцію погіршення показників здоров’я дітей та підлітків в Україні.

На думку Європейського регіонального бюро ВООЗ, школи є впливовим середовищем, яке може формувати і підтримувати здоров’я. На сьогодні система сучасного навчання у школі вимагає відповіді на багато запитань, що виникають у лікарів, педагогів та батьків дітей різного віку. Можна багато говорити про ефективність і корисність освітнього процесу, але важко ігнорувати той факт, що більшість дітей закінчують школу з різноманітними захворюваннями, що формуються в період їхнього навчання. [5] У 1 класі налічується З0 % дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі - 50%, у 9 класі - 64 %. А загалом лише у 7% українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму. Педіатри змушені констатувати, що здоров'я школярів було гірше тільки під час війни. Причому це ні як не пов'язане зі статусом школи, в елітних навчальних закладах, з басейнами, саунами, де в класах по 10-12 осіб, дітей з патологією артеріального тиску близько 90%, а відхилення в нервово-психічному стані виявлені у 55-83 % учнів

Аналіз актуальних досліджень.

Більшість дитячих лікарів основною причиною такого катастрофічного становища стану здоров'я учнів називають інтенсивність навчання, і збільшену кількість стресових ситуацій у навчальному процесі. Крім цього, є ще ряд причин, що впливають на здоров'я дітей серед яких незручні меблі, неправильне харчування, недостатня фізична активність, не дотримані згідно з нормативами, санітарно-гігієнічні норми (освітлення класів, регулярне провітрювання тощо);раннє захоплення школярів сигаретами і алкоголем тощо. Всі ці фактори сприяють тому, що на порозі випуску лікарі змушені констатувати: «У багажі ваших шкільних придбань, здоров'я не виявлено». «Навчання в школі може стати фактором ризику, серйозно впливає на здоров'я дітей» До такого несподіваного для багатьох висновку прийшли учасники міжнародного симпозіуму "Освіта в Європі для гармонійного розвитку учнів", що відбувся 2010 році в Москві.

Проте , як виявляється, є вихід, який не вимагає великих матеріальних витрат і доступний практично скрізь.

Більшу частину доби дитина проводить у школі. Тож основним завданням процесу навчання є не тільки навчити, сформувати певні вміння та навички, розвинути творчий потенціал, а й максимально зберегти здоров'я учнів. Цьому допомагає використання в навчально-виховному процесі здоров'язбережувальних технологій.

В основу здоров'язбережувального навчально-виховного процесу покладено компетентнісний підхід як системоутворюючий фактор розвитку особистісних якостей учнів та формування позитивного ставлення до здоров'я людини.

Здоров'я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров'я як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації на основі стійкої потреби бути здоровим.

Завдання здоров'язбережувальної педагогіки — забезпечити випускнику школи високий рівень здоров'я, сформувати культуру здоров'я.

Цікавою є  методика  здоров'язбережувального навчання професора Володимира Базарного (вже понад 1500 шкіл в Росії успішно застосовують його систему). Ось основні її положення :

1. Устаткування класів. У зв'язку з тим, що для дітей протиприродно перебувати в сидячому положенні довгий час, класи обладнуються спеціальними конторками, за якими учні можуть працювати стоячи, кожні 10-15 хвилин діти мають можливість мінятися місцями, ті, хто працював сидячи встає і навпаки.

2. Розминка для очей. Клас обладнується лампочками, які кілька разів протягом уроку загоряються, і діти «ловлять» вогники. Дане пристосування знижує захворюваність на короткозорість в учнів у 2 рази.

3. У школах, де працюють по системі В. Базарного, діти не пишуть кульковими ручками, а використовують виключно ручки з перами. Проведені дослідження показали, що при письмі  кульковою ручкою у школярів спостерігається серцева аритмія, затримка дихання, а після 20 хвилин безперервного письма - ознаки стенокардії.

4. Роздільне навчання у класах хлопчиків і дівчаток. І хоча таке паралельне навчання має своїх противників і прихильників, дані досліджень, проведених Науковим центром здоров'я дітей РАМН, показують, що в класах з роздільним навчанням підвищується успішність і дисципліна, а захворювання серцево-судинної системи, травного тракту значно знижуються.

 

Метою статті є вивчення  та аналіз зарубіжного і вітчизняного досвіду зміцнення та збереження здоров'я школярів.

Виклад основного матеріалу.

Мета сучасної школи - підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Однак який шлях не обрав би випускник для себе, яким би не став фахівцем у своїй галузі, основною умовою досягнення ним мети є збереження та зміцнення здоров’я. Саме школа має створити в уяві дитини модель здорової людини : ознайомити із способами подолання перепон на шляху до власного здоров’я. Слід формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків, бо саме позитивна мотивація здатна сформувати позитивні цінності, ставлення  та компетентності. А для ефективності цього процесу необхідно послідовно впливати на шкільну політику і створювати сприятливе середовище.

 Нині школи мають вчити дітей, як вести здоровий і продуктивний спосіб життя, як бути достойним громадянином, як в майбутньому стати конкурентоспроможними на ринку праці.

 Здоров’язбережувальні технології  включають в себе :

  • сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
  • оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
  • необхідний достатній та раціонально організований руховий режим.

Ефективність позитивного впливу на здоров’я школярів різних оздоровчих заходів залежить від систематичності роботи на різних напрямках. Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язбережувальними вміннями і навичками.

Реалізувати здоров’язбережувальні технології в практичній діяльності не складно, пороте це вимагає систематичної, цілеспрямованої та планомірної роботи усього педагогічного колективу разом із батьками, медичними працівниками і, звісно, учнями.

Для збереження здоров’я важливу роль відіграє дотримання санітарно-гігієнічних умов:

  • режим вологого прибирання (після кожного уроку);
  • створення куточка гігієни (місця для миття рук);
  • облаштування фонтанчиків для пиття;
  • естетичне оформлення інтер’єру школи, в якому гармонійно використовуються здоров’язбережувальні  аспекти: озеленення, кольорова гама, яка підтримує позитивний психоемоційний фон,створення умов для провітрювання класів та коридорів;
  • освітлювання,що відповідає санітарно-гігієнічним нормам;
  • розміри меблів відповідно до вікових та індивідуальних особливостей;
  • поліграфічні параметри підручників та наочних посібників тощо.

Модель екологічно комфортного освітнього середовища реалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:

  • застосування різнорівневого навчання;
  • глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання;
  • широке використання сучасних педагогічних технологій;
  • інтерактивне навчання;
  • створення фізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;
  • настанови вчительського колективу на створення відносин "учитель-учень" за формулою "суб’єкт-суб’єкт". Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для кожного учня;
  • зміна навчальної діяльності, режимів робіт, поєднання різноманітних видів діяльності;
  • розумне зменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів.

Важливою умовою є проведення уроків із застосуванням здоров'язбережувальних технологій, що вимагає:

  • урахування періодів працездатності учнів на уроках;
  • урахування вікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;
  • чергування пози з урахуванням видів діяльності;
  • використання емоційних розрядок та енергізаторів на уроках.

На уроках, при підготовці домашнього завдання, на факультативах дитина без руху в середньому проводить 10 годин  на день. Тому важливим є створення оптимального рухового режиму школярів. Він має включати крім уроків фізкультури, на яких діти займаються відповідно до індивідуальних особливостей здоров’я у трьох групах (основній,підготовчій та спеціальній) такі види діяльності :

  • ранкову гімнастику,
  • фізкультхвилинки та фізкультпаузи ,
  • рухливі ігри,
  • виконання дихальних вправ;
  • контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання, ходіння тощо,
  • масаж та самомасаж,
  • використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії.

Значні за обсягом інформаційні навантаження і постійний дефіцит часу є провідними чинниками невротизації, особливо в початковій школі. Збільшене навчальне навантаження призводить до зниження часу, необхідного для відновлення сил учня, а це сприяє тому, що стомлення, що виникає в процесі навчальної діяльності, переходить в перевтому, гальмує розумову активність, і в результаті ще більше зростає час, протягом якого учні виконують домашні завдання  З метою профілактики стресів, дитячих неврозів, перевтоми слід забезпечити  

  • створення сприятливого психологічного клімату на уроці;
  • дотримання позитивного мислення;
  • навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;
  • навчання підтриманню впевненості у своїх можливостях;
  • здійснення самооцінки, самоконтролю;
  • здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;
  • навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;
  • навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;
  • навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;
  • заняття на свіжому повітрі;
  • музичний супровід уроку.

Ефективними будуть різні терапевтичні методики: музико- та співотерапія, кольоротерапія, фіто- та ароматерапія, вітамінотерапія, казкотерапія, психогімнастика, арт-техніка тощо.

Висновки .

У першу чергу, педагогічна діяльність щодо збереження здоров’я  базується  на  серйозному переході  від  «старої» біомедичної індивідуальної моделі здоров’я до «нової» цілісної, соціоекологічної моделі здоров’я. По-друге, у  суспільстві  зростає роль школи у формуванні навичок здоров’язбережувальної діяльності учнів, а  отже,  у  формуванні здорової нації. По-третє,таке «місце», як середовище, у  якому зростає дитина, включає шкільну спільноту (батьки, школярі, персонал) і соціальні зв’язки, які існують між  цими   зацікавленими особами й інституціями, навчання і навчальне середовище (включаючи фізичне середовище і методи функціонування школи); організацію навчання, навчальні програми та  ін. По-четверте, особливо  підтримується  активність  дітей  щодо  участі  у  здоров’язберігальних видах діяльності у  школі, громаді, суспільстві.

Оволодіваючи   навичками здорового способу життя, в яких робиться наголос на прийнятті рішень, участі спільноти, діти і дорослі можуть однаково розуміти між ними різницю. Здорове шкільне  середовище  досягається  завдяки  пристосуванню до соціального і/або фізичного оточення способом, який зберігає і    примножує здоров’я і благополуччя  учнів  та  персоналу.

Література

  1. Бобрицька В. Як зберегти психічне здоров’я: Поради для вчителя/В. Бобрицька //Директор школи. – 2002. – № 15. – С. 8–10.
  2. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – №2. – С. 1-4.
  3. Боярська Л. Програма «Школа і здоров’я» / Л. Боярська, Л. Овдієнко // Рідна школа. – 2003. – № 11. – С. 55–58.
  4. Лук’янова О.М. Медико-соціальні аспекти збереження здоров’я дітей, забезпечення їхнього гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку // Журн. АМН України. — 2001. — Т. 7, № 3. — С. 408-415
  5. Няньковський С.Л., Яцула М.С. Стан здоров’я першокласників, їх готовність до систематичного навчання в школі // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3(24). — С. 55-58
  6. Стеценко Л. Здоров’я учнів – найвищий закон / Л.Стеценко.,І.Іванова // Педагогіка толерантності. – 2003. – №3. – С.55-57 
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів